###Говерла - Олімпік 0:1. Своя лінія ###
Українська Премьєр-ліга. П' ятый тур
Ужгород, стадіон "Авангард"
"Говерла" (Ужгород) - "Олімпік" (Донецьк) 0:1
Голи: Гришко 13
"Говерла": Коваль, Глушицький (Панфілов 77), Павленко (Райчевіч 46), Ягодинськис, Шацьких, Качараба, Кузнєцов, Фещук, Герасимьюк (Каверін 69), Тудосе, Хомін
"Олімпік": Літовка, Дітятьев, Лисенко (Кадимян 90+2), Тищенко, Лебідь, Огиря, Драченко, Єременко (Олійник 80), Дорошенко (Ситник 79), Гришко, Іванов
Попередження: Павленко 45+1 - Драченко 61, Єременко 65
Роман Григорчук і Юрій Вернидуб обґрунтовано і закономірно можуть претендувати на звання кращих футбольних тренерів України. Взагалі, як показує практика, неписане правило "молодим всюди у нас дорога", дуже актуальне для українських футбольних реалій. Щоправда, з маленьким уточненням: якщо ті молоді пробиваються крізь терни виключно власними силами і спочатку терплять перебування у низах. Тих таки Ігоря Рахаєва та Сергія Реброва не можна назвати немолодими тренерами. Але в них ситуація інша. Вони свої команди не підіймали з підвалин, а отримали готову систему, якою потрібно правильно керувати і розвивати її далі. А Юрій Вернидуб та Роман Григорчук самі цю систему збудували.
Це ми до того, що потенційно до компанії молодих, але вже авторитетних тренерів, скоро може приєднатися і Роман Санжар. Головний наставник "Олімпіка" відповідає всім потрібним критеріям: старанний, з бажанням росту, авторитетний в очах своїх підопічних, з умінням будувати конкурентну команду без зірок у її складі. Проблема, напевно, тільки в тому, що в Прем'єр – лігу Роман Санжар вивів "Олімпік" в дуже незручний час.
Зараз важко вдосконалюватись. Донецька команда через антигуманні дії країни-агресора втратила власну домівку. В столиці донеччани, звичайно, почуваються безпечно, але, напевно, в кожного по-своєму болить через ту ситуацію, яка є зараз на Сході. В когось там залишились близькі, рідні, друзі- в когось – нажите майно, в когось – нездійсненні плани. Для такої команди як "Олімпік" (і для всіх її членів, відповідно) важливо, щоб на першому місці був футбол...-
Дещо посміялась з новачка Прем'єр – ліги і доля. Це ж треба було отримати в суперники в своїх перших чотирьох матчах в елітному українському дивізіоні чотирьох представників країни в єврокубках...- Тільки в п'ятому турі "Олімпік" отримав можливість помірятись силами з суперником, з яким перебуває в одній ваговій категорії. За підбором виконавців "Говерла" якщо й переважає донеччан, то тільки на дещицю. Про досвід говорити недоречно, так як у Закарпатті через неприродну текучість кадрів кожного міжсезоння команда оновлюється більше ніж наполовину. Тут хіба що на користь "Говерли" буде особистий досвід Грозного у порівнянні з досвідом Санжара...- Але для Романа Миколайовича то був якраз такий виклик, з яких і потрібно починати своє становлення.
У "Говерли" не грали Сергій Люлька та Серж Акакпо. Відтак, за правий фланг захисту відповідав Ілля Глушницький, а в центрі оборони діяла незвична пара стопперів – Тарас Качарба – Вітайліс Ягодінскіс. Андрій Хомин традиційно відповідав за лівий фланг. Владислав Павленко та Александру Тудосе, діями яких в першому таймі був дуже незадоволений Грозний, тримали опорну зону. Справа на фланзі півзахисту розташувався Максим Фещук, а от зліва доволі несподівано для нас усіх вийшов Олег Герасим'-юк. Максим Шацьких звично для себе діяв трохи з глибини, а Сергій Кузнєцов мав тероризувати захист "Олімпіка" в ролі центрального нападника.
Роман Санжар не знайшов місця в основі Гегаму Кадимяну, а от Володимир Лисенко вийшов зі старту. Під ним в лінію розташувались Максим Драченко, Дмитро Єременко і Кирило Дорошенко. Між захистом та атакою працювали Владислав Огиря та Валерій Лебедь. Ігор Литовка з лінії воріт керував четвіркою захисників у обличчях Павла Іванова, Дмитра Гришка, Олексія Дитятьєва та Ігоря Тищенка.
Гра виглядала не дуже яскраво. "Олімпік" вирішив брати суперника тим, що, власне, робити вміє найкраще. Донецька команда зі старту дуже грамотно вибудувалась на полі і, що найголовніше, заволоділа центром поля. Майже всі підбори Огиря з Лебедем виграли, підставивши тим самим своїх візаві Павленка та Тудосе під немилість Грозного. Найбільше претензій у головного тренера було саме до Владислава і на другий тайм той вже не вийшов.
В атаку ніяка з команд не поспішала, але гості прицілювались. За рахунок виграних мікродуелей донеччани заробили штрафний, з якого невдало пробив Лисенко. Але наміри донеччан були зрозумілими. І вже на 14-й хвилині план спрацював. "Олімпік" заробив право на кутовий, пішла подача справа, в штрафному майданчику захисники "Говерли" зіграли вкрай слабко, дозволивши Гришку метрів з 11-ти пробити точно в незахищений кут воріт Коваля.
Роман Санжар відразу ж заспокоїв своїх хлопців, попросивши їх грати у захисті ще уважніше. "Олімпік" в такій ситуації почувався дуже комфортно...- Власне, після того, як гості забили, подій в першому таймі, про які дійсно можна змістовно говорити, майже не було. "Говерла" в атаці нічого не могла зробити, а "Олімпік" не дуже то й рвався вперед. Пригадується цікава подача зі штрафного Максима Шацького, з якої ніхто з партнерів скористатися не зміг. І ще одного разу Макс добре подав кутовий, Кузнєцов виграв повітря, але пробив повз ціль. Ще був спалах в кінці тайму, коли закарпатці включили швидкість і задіяли фланги. Фещук з Хоминим попрацювали, давши змогу Шацьких зачепитись за м'яч у штрафному майданчику "Олімпіка". Але ветерана випередив Литовка.
Того було надто мало і до підтрибунного приміщення Грозний та його підопічні йшли під свист небагаточисленної публіки. В'ячеслав Вікторович мусив вносити корективи і вони отримали вигляд заміни Павленка на Райчевіча.
Таким ходом "Говерлі" вдалося гру трохи змінити. Мірко непогано відпрацював у захисті, а також старався при можливості робити перший довгий пас на Кузнєцова з Шацьких. Закарпатці так хоч стандарти почали заробляти. З одного такого рекордсмен чемпіонату України за кількістю забитих м'ячів пробивав непогано, але не перекинув стінку. А трохи пізніше Шацьких зручно спіймав шкіряного на ногу і з лету вистрілив метрів з 25-ти – вище воріт.
Донеччани зрозуміли, що на відбій грати небезпечно і в середині тайму організували наступ, який ледь не завершився для Коваля катастрофою. Кількома короткими передачами гравці "Олімпіка" загнали захист "Говерли" в глухий кут і Дорошенко хитро пробивав в кут ужгородських воріт. Коваль не встигав за м'ячем, але той влучив у стійку. Підбір уже традиційно для цього матчу виграли гості, розвернули акцент атаки, вивівши Лисенка з флангу майже на побачення з Ковалем. Але пробив екс-гравець "Говерли" дуже слабко.
"Говерла" стала краще проходити насичені захисні редути "Олімпіка", але завершення бракувало. Кузнєцов, перебуваючи на лінії штрафного майданчику, так і не зміг звільнитись від опіки опонентів і пробити по воротам. Схожа доля в наступному епізоді настигла і Фещука, а от Шацьких, поклавши корпус в момент прийому хорошої передачі Коваля, пробив з лету. Але Литовку знову не переграв.
Можна сказати, що в другому таймі ужгородці знайшли ключ до чужих воріт, але вправно вставити його у відповідне гніздо не зуміли. Найближчим, напевно, був Максим Фещук, коли в районі 80-ї хвилини пробив зі штрафного в кількох сантиметрах від верхнього кута донецьких воріт. Хомин кількома хвилинами пізніше з гри пробив уже в руки Литовці.
"Олімпік" виграв матч за рахунок кращої організації гри. Видно, що Роман Санжар вміє використовувати найсильніші якості своїх підопічних. Ну а "Говерла", як і раніше, нагадує команду, котра перебуває в стані перебудови.
