НОВОСТИ ФУТБОЛА | СТАТЬИ | ОБЗОРЫ | ВИДЕО | РЕЗУЛЬТАТЫ LIVE | КОНТАКТЫ | КОТИРОВКИ
    

###Говерла – Іллічівець 1:2. Маріупольська витримка ###

УПЛ, 26-й тур

Говерла – Іллічівець 1:2. Маріупольська витримка - изображение 1
Говерла – Іллічівець 1:2. Маріупольська витримка - изображение 2

Ужгород. Стадіон "Авангард"

Головний арбітр: Юрій Можаровський (Львів)

"Говерла" (Ужгород) - "Іллічівець" (Маріуполь) 1:2

Голи: Трухін 90+3 - Тотовицький 65, Ордець 68

"Говерла": Надь, Шарпар, Фещук (Степанюк 74), Шацьких, Хомін, Акакпо, Никулає (Трухін 60), Люлька, Буяльський, Балафас, Орош (Дандеа 85)

"Іллічівець": Гальчук, Таргамадзе (Мішнев 87), Цюпа (Путівцев 90+2), Бутко, Ордець, Кулач, Іщенко, Гречишкин, Чурко, Тотовицький (Мандзюк 67), Довгий

Від цього протистояння можна було чекати інтриги. Коли на команди не тисне гостра відповідальність за результат – футбол дається якось легше. У "Говерли" залишаються тільки теоретичні шанси на виліт. Але по грі, яку демонструють ужгородці та їхні конкуренти в боротьбі за життя – "Таврія" та запорізький "Металург" – закарпатці вже давно довели справедливість свого перебування серед когорти кращих команд. Цей матч, а також усі наступні, важливі для В'ячеслава Грозного з точки зору майбутнього. Попри те, що "Говерла" претендує на те, щоб видати кращий сезон у своїй елітній історії, проблем в закарпатського колективу ще багато. Тож максимальна зібраність, самовіддача і бажання боротись в кожному поєдинку саме і можуть допомогти "Говерлі" у вирішенні буденних проблем.

Для Миколи Павлова поточний сезон дуже складний. Його молодій команді доводиться боротись не тільки із суперниками на полі, а й з деякими навколофутбольними факторами. Втім, на то він і Микола Павлов, щоб боротись із труднощами. "Іллічівець" має непогані шанси фінішувати в турнірній таблиці вище, ніж минулого сезону. І в разі здійснення такого сценарію – то, без сумніву, буде вважатись позитивним підсумком турніру.

Важко сказати, котра з команд мала кращі умови для відновлення після поєдинків на тижні: "Говерла", якій довелося повертатись додому із Запоріжжя і майже відразу починати підготовку до сьогоднішньої гри, чи "Іллічівець", котрий до Ужгорода завітав відразу зі Львова. У маріупольців вийшло таке собі західноукраїнське турне. Втім, обидві команди знаходились у хорошому настрої: гостьові перемоги додали позитивних емоцій.

Микола Петрович виставив абсолютно прогнозований склад. Той, який кував перемогу у Львові. Євген Гальчук – у воротах- Іван Цюпа, Микола Іщенко, Іван Ордець, Богдан Бутко – лінія захисту- Олексій Довгий та Дмитро Гречишкін відповідали за опорну зону, Давид Таргамадзе, Андрій Тотовицький та В'ячеслав Чурко з глибини допомагали висунутому на вістря Владиславу Кулачу.

У "Говерли" зміни були тільки дві – обидві вимушені. Віталія Лисицького в центрі захисту замінив Крістіан Орос, а замість Развана Кочіша з'-явився Маріус Нікулає. Саме Нікулає грав на вістрі атаки- з глибини йому допомагав Віталій Буяльський, а з флангів – Максим Фещук та Максим Шацьких. В центрі поля діяла зв'язка Сотіріос Балафас – В'ячеслав Шарпар- Серж Акакпо з Оросом грав в центрі захисту, Сергій Люлька та Андрій Хомин – на флангах.

Поєдинок, який почався з хвилини мовчання, не порадував великою кількістю гострих моментів. Але від того гра не була нецікавою. Суперники змагались в позиційному футболі, боролись за територію, старались нав'язати одне одному свою манеру гри.

"Іллічівець" здався командою більш дисциплінованою. Микола Павлов вимагав від своїх підопічних грати строго і просто. Коли, до прикладу, Дмитро Гречишкін покинув свою зону, побігши за кимось із футболістів "Говерли" до флангу – відразу почув від тренера настанову "не вигадуй". Гості трохи краще розпоряджались м'ячем, хоча пропустити першими в поєдинку могли саме вони. В районі 10-ї хвилини Шацьких добре подавав з кутового, але суперників у власному штрафному майданчику випередив, здається, Тотовицький, котрий і відпасував на Гальчука.

Без статистичної довідки важко було комусь віддати перевагу у володінні м'ячем. Вже ближче до середини тайму ініціативою, як здалось, заволодів "Іллічівець", затиснувши "Говерлу" біля власних воріт. Гості в основному старались атакувати флангами, але часто робили невимушені помилки, втрачаючи динаміку. Господарі також, варто відзначити, не цурались фолів, від чого в "Іллічівця" було достатньо спроб загострити ситуацію зі стандартів. Цюпа, Таргамадзе – подачі їхні, втім, дивідендів маріупольцям не приносили.

У "Говерли" запам'ятався дуже перспективний вихід на ворота Гальчука Максима Фещука, який свистком зупинив арбітр – положення "поза грою". А так, в цілому, цілісного враження від гри ужгородців не було. Дуже багато помилок в першому таймі та, що ще гірше за такого футболу, програних єдиноборств. Максим Шацьких з компанією були наче відрізаними від захисників, від чого ужгородці в кожному ігровому епізоді витрачали більше сил, ніж потрібно.

На старті другого тайму продовжилась боротьба за територію. Хвилин п'ять команди грали повітрям, а от потім "Говерлі" вдалось на деякий час відвести гру до воріт Гальчука. Диригентом атак господарів виступав Максим Шацьких, від якого і йшла майже вся загроза. Після подачі кутового у виконанні Максима з перспективної позиції надто слабко пробив Шарпар, потім Максим у штрафному майданчику хотів розіграти тонку комбінацію, потім ще раз після подачі від прапорця Шацьких пробивав Шарпар...- Господарі наче відчули, що можуть дотиснути суперника, але то відчуття було оманливим.

"Іллічівцю" при грі другим номером вдалась кинджальна контратака на 66-й хвилині. Таргамадзе розігнав, Кулач підтримав прострілом (хоча Владислав не найкраще обробив м'яча після пасу з центру), а Тотовицький завершив ударом, з яким не зміг воратись Надь. "Іллічівець" краще діяв командно – від того, напевно, не справедливим взяття воріт назвати не можна.

На хвилі успіху маріупольці майже відразу забили вдруге, остаточно знявши питання щодо переможця. Чурко подав кутовий з правого флангу, захисники "Говерли" не вгледіли за Ордецьом і центральний захисник "Іллічівця" спокійно реалізував свій момент. Після того напругу як рукою зняло. Активними продовжували залишатись хіба що вболівальники із фан-секторів команд. А от на полі продовжувались в дечому сумбурні спроби закарпатців хоча б чимось здивувати Гальчука. Ті ж таки стандарти, неоригінальні простріли...- "Іллічівець" відповідав контратаками (в ході однієї такої Владислав Кулач здалеку пробивав по воротах Надя). На заключні хвилини В'ячеслав Грозний кинув у бій молодого Степанюка- форвард відзначився доволі непоганим ударом, але, звичайно, перевернути все з ніг на голову ні Степанюк, ні хтось інший з його партнерів не змогли. Навіть гол Дмитра Трухіна на передостанній хвилині матчу став наслідком втрати маріупольцями організації і, як наслідок, серйозної помилки при створенні штучного офсайду.

"Іллічівець" зіграв максимально просто – і від того максимально ефективно. Можна сказати, що Микола Павлов переграв В'ячеслава Грозного. "Іллічівець" прийняв правила бою "Говерли", зумів нівелювати сильні сторони суперника, а свої – проявив. Після перемог над "Волинню" та "Карпатами", маріупольці здолали й третю західноукраїнську команду.


Топ клубов мира



Топ игроков



Лучшие сборные

© Футбольный клуб Говерла - при публикации на вашем сайте наших материалов прямая ссылка обязательна!